Концепція розвитку школи

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ С. ЧЕРВОНЕ

ГАЙВОРОНСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

І. Загальні положення

Концепція діяльності школи спрямована на реалізацію Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, освітнього напрямку Державної програми „Освіта. Україна ХХІ століття” і розроблена на основі Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.

XXI століття – період стрімкого зростання значення  науки й освіти в житті людства, і це значення  зростатиме пропорційно їх здатності вирішувати конкретні життєві проблеми людини.  Оновилася  функція школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра –  формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні навички, вільно орієнтуватися у світі та інформаційному просторі, володіти комунікативними навиками, саморозвиватися і самостійно знаходити нестандартні рішення в складних ситуаціях та нести за них відповідальність .

            Новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей  (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює, тощо).  Разом із предметною компетентністю за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями,  до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено:

-   уміння вчитися, спілкуватися державною, та іноземною мовою;

-   математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки;

-   інформаційно-комунікаційна;

-   соціальна і громадянська;

-   загальнокультурна;

-   здоров’язберігаюча. 

              Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.  Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.  Тому ЗШ І-ІІІ ступенів с. Червоне – це сучасний заклад освіти, який задовольняє пізнавальні інтереси дитини, плекає творчу особистість, створює умови для повноцінного інтелектуально­го, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, примноження культури й духовності в усій різноманітності національних та світових зразків, тобто школа самореалізації особистості, школа життєтворчості.

       Основна мета діяльності навчального закладу – це безперервний процес підвищення ефективності навчально-виховного процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, потреб особистості учня. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація навчально-виховного процесу.

   Навчально-виховний процес навчального закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного самовизначення:

-   Орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до майбутнього життя.

-   Здатність до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти.

-   Наявність життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, самостійно, з літературою, з електронними носіями інформації.

-   Високий рівень освіченості, культури, здатність до творчої праці, застосування комунікативних компетенцій, упровадження у своїй діяльності засобів ІКТ.

-   Вільне володіння комп’ютером,  високий рівень культури користування інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ).

-    Готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

-   Сформована трудова та моральна життєва мотивації, активна громадянська і професійна позиції.

Оскільки життя сьогоднішнього суспільства є складним і багатогранним, то, щоб стати успішною людиною, учень має вільно почувати себе у різних його сферах. З огляду на це, формування життєвих компетентностей успішного  випускника школи в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Концепції навчального закладу.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій,  доступ до скарбниць науки  нам дарують засоби масових комунікацій зокрема підключення до мережі Internet:

-   доступ до бібліотечних матеріалів;

-   користування різноманітними навчальними програмами; 

-   відвідування величезної кількості закладів, які мають власні аканти;

-   участь у оффлайнових та онлайнових семінарах, конкурсах, конференціях, міжрегіональних та міжнародних проектах;

-   дистанційне навчання;

-   створення власних презентацій;

-   віртуальні екскурсії музеями і виставочними залами;

-   можливість інтерактивного спілкування з жителями будь-якого куточка планети;

-   ефективна обробка та збереження інформації та інш.

               Можливості засобів ІКТ безмежні, тому однією із першочергових задач школи є підготовка учнів до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навичок самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

  Разом з тим успішній діяльності сучасного навчального закладу сприяє інформатизація самого навчально-виховного процесу та управління закладом.

Актуальність проблеми впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність та освітній процес зумовлена деякими суперечностями:

-          між підвищенням вимог до якості професійної діяльності освітян у галузі інформаційних технологій і недостатня підготовленість педагогічних кадрів;

- між існуючими теоретичними передумовами інформатизації освіти та недостатньою розробленістю науково-методичних і практичних аспектів підвищення кваліфікації педагогів із проблеми інформаційних технологій навчання та інформатизації управління закладом освіти;

-проблема матеріально-технічного оснащення навчальних кабінетів засобами ІКТ.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, вдосконалення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

ІІ. Призначення, мета і завдання розвитку школи

            Будуємо освітнє середовище рівних можливостей для всіх; школу в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі, діти з обмеженими фізичними можливостями  та звичайні; школу, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто,  щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всіх життєвих компетенцій в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення та конкуренції.

Сьогоднішня соціальна ситуація диктує потребу у випускнику школи, який володіє засобами та ресурсами збереження та розвитку себе як особистості, який адекватно реагує на зміни в суспільстві. Замовлення суспільства до освіти полягає в потребі до творчої особистості, яка вміє самовдосконалюватися; здатна, реалізуючи себе, розв'язувати проблеми суспільства; яка вміє застосовувати знання та навички в оточуючому середовищі, що постійно змінюється; може стати успішним в своїй обраній діяльності.

            Для досягнення нових цілей освіти школа обирає для себе стратегічну мету: «Формування компетентностей  успішної особистості випускника шляхом підвищення рівня професійної майстерності педагога».

Виходячи з цього, продуктом школи є людина, особистість, тому основні її завдання:

-          забезпечення реалізації права громадян на здобуття загальної середньої освіти відповідно до навчальних планів;

-          створення умов для розвитку і саморозвитку особистості на основі оновлення змісту освіти шляхом застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання й, таким чином,  формування інноваційного освітнього простору;

-          задоволення освітніх запитів та потреб учнів;

-          засвоєння продуктивних знань, умінь;

-          різнобічний розвиток учня на основі виявлення здібностей, задатків;

-          формування успішного випускника, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя;

-          введення в практику роботи вчителів методу проектів, як однієї з компетентнісно зорієнтованих технологій навчання та виховання учнів;

-          запровадження в навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, створення безпечних умов навчання та виховання дітей;

-          підготовка до майбутньої професійної діяльності, яка має на меті допомогти дитині, виходячи з її природних здібностей та суспільних потреб, обрати професію.

ІІІ. Принципи функціонування загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне

Діяльність закладу базується на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичних, громадських і релігійних організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного й естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною історією і культурою, науковості, розвивального характеру навчання та його індивідуалізації, широкого застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки  партнерства.

Демократизація. Передбачає автономію (самостійність) закладу у вирішенні основних питань змісту її діяльності, розвитку різно­манітних форм співпраці й партнерства, установлення довір'я між учасниками педагогічної діяльності.

Науковість. Передбачає наукове обґрунтування форм, методів і змі­сту навчання, здійснення завдань з урахуванням результатів наукових досліджень у педагогіці, психології та інших науках.

Гуманізація та гуманітаризація Визначають завдання збереження й відновлення екології людини: її тілесного й духовного здоров'я, сенсу життя, особистої свободи, моральності, щастя, усебічного розвитку, прояву здібностей, обдарувань, талантів.

Культуровідповідність. Забезпечує збереження, передачу, віднов­лення й розвиток української національної культури та культури народів світу засобами освіти; орієнтує освіту на виховання людини культури шляхом інтеграції освіти в культуру й, навпаки, культури — в освіту.

Соціалізація. Полягає в забезпеченні оптимальних умов для за­своєння й відтворення особистістю соціального досвіду, що свідчить про нормальне, безболісне входження людини в життя суспільства; закладення в освіту механізмів адаптації, життєтворчості, рефлексії, виживання, збереження індивідуальності кожної дитини.

Неперервність, наступність та інтеграція. Забезпечують єдність усіх ланок освіти (від дошкільної до вищої), взаємодію школи з іншими закладами освіти й організаціями на основі співдружності, спрямованої на поглиблення, профільність, конкретизацію освітнього процесу,

його наступність і цілісність; набуття освіти впродовж усього життя за умови інтеграції та поглиблення набутих раніше знань.

Варіативність. Передбачає широкий вибір форм і засобів освіти й виховання як у навчальний, так і позанавчальний час для задоволення духовних запитів дитини, її пізнавальних та інтелектуальних можли­востей, інтересів; розвиток факультативних курсів, гуртків, секцій, клубів, студій.

Індивідуалізація. Забезпечує розвиток здібностей особистості до самопізнання, саморегуляції, самоконтролю, самоорганізації.

Природовідповідність. Полягає в забезпеченні фізичного розвитку дитини, збереженні її здоров'я; особлива увага звертається на розвиток природних потреб, здібностей, виховання її екологічної свідомості.

Гармонізація родинної й шкільної освіти. Передбачає створення умов, за яких батьки виступають як перші вчителі й партнери; тісна співпраця з батьками для досягнення спільних цілей розвитку кожної дитини.

ІV. Зміст діяльності

Головна мета, завдання й принципи діяльності закладу зумовлюють необ­хідність модернізації змісту, методів і форм навчально-виховного процесу.

Загальними засадами визначення нового змісту освіти є гуманізація, диференціація, інтеграція, науковість, широке застосування новітніх інформаційних технологій, педагогіки партнерства.

Школа працює відповідно до плану роботи закладу.

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, який складається на основі затверджених Міністерством освіти і науки України типових навчальних планів загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання (додаток 1), з вивченням предметів духовно-морального спрямування (додаток 13).

Індивідуалізація і диференціація навчання в школі забезпечується реалізацією інваріантної частини навчального плану. Відповідно до нього, педагогічні працівники самостійно добирають навчальні програми, підручники, що допущені Міністерством освіти і науки України, науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники, обладнання, форми, методи й засоби навчання.

Організація навчально-виховного процесу закладу базується на основі науково обґрунтованого вибору педагогічними працівниками програм, методів, форм і засобів навчання й виховання.

Поряд із традиційними застосовуються інноваційні технології на­вчання, які роблять урок цікавим, змістовним, творчим, розвивальним, ведеться індивідуальна робота з обдарованими  учнями та учнями, що мають початковий рівень знань, пошукова, науково-дослідницька діяльність.

Важливим складником змісту освіти мають стати новітні інформа­ційні технології навчання, які б забезпечили поряд із комп'ютерною грамотністю високу інформаційну культуру людини в сучасному суспільстві.

Режим роботи школи визначається на основі нормативно-правових актів та за погодженням із територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Навчання здійснюється в одну зміну.

V. Шляхи реалізації Концепції розвитку

     загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне

Завдання з підвищення рівня професійної майстерності педагога

Якщо ми говоримо про сучасних учнів та сучасних випускників, то й до вчителя треба ставити вимоги, продиктовані часом. Саме вчитель – основна робоча ланка сфери освіти. Учитель повинен бути носієм культури, виявляти гуманну педагогічну позицію, бути  і особистістю, і фахівцем, і майстром, і новатором, висококваліфікованим педагогом, який постійно шукає найефективніші шляхи і засоби навчання,  виховання й формування громадян, здатний сприяти духовному відродженню України.

Високий рівень майстерності вчителя визначає його конкурентоспроможність в інноваційному освітньому середовищі. Тобто, такий вчитель повинен прогнозувати динаміку навчальних досягнень учнів,  проводити майстер-класи, використовувати ІКТ, брати участь у професійних конкурсах, конференціях, підвищувати кваліфікацію не залежно від віку, втілювати педагогічне новаторство, яке вносить нові ідеї в методики викладання предметів.

Формування та удосконалення  професійної майстерності педагога спрямовані на:

-          підвищення рівня науково-теоретичної, методичної та психолого-педагогічної підготовки вчителів, професійно-педагогічної компетентності;

-          модернізацію освітнього процесу через використання інформаційно-комунікаційних, особистісно зорієнтованих технологій;

-          використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів;

-          активізацію творчого потенціалу;

-          мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому середовищі;

-          використання в освітній практиці мультимедійного забезпечення, власних навчальних електронних матеріалів та інформації із мережі Інтернет;

-          висвітлення проблем та напрацювань у фахових виданнях, засобах масової інформації, на власних блогах та сайті школи;

-          формування здатності до швидкої адаптації в мінливих умовах.

Сучасний вчитель – це соціально-активний вчитель, він взаємодіє з батьками і дітьми, які є повноправними учасниками навчально-виховного процесу.

Він не просто дає міцні знання, але і вчить застосовувати ці знання на практиці, здатний до формування у вихованців належного рівня соціальної зрілості, життєтворчості, до створення умов для розкриття потенціалу  самопізнання, саморегуляції, інтеграції до соціокультурного простору, здатного виконувати роль т’ютора – тієї людини, що забезпечує педагогічний супровід;       не тільки  передає учням знання та вміння,  це передусім той, у кого дитина, як у батька й матері, вчиться жити;           забезпечує наступність навчання і виховання, бо саме наступність є ефективним засобом досягнення кінцевої мети виховання;      піклується про здоров’я своїх вихованців, використовує в своїй роботі здоров’язберігаючі  технології;      створює комфортні умови під час навчального процесу, за яких кожен учень відчуває свою  успішність, інтелектуальну спроможність;     забезпечує особистісно зорієнтований підхід у навчанні й вихованні та можливість розкриття здібностей кожної дитини;   готує учнів до повноцінного життя у європейському просторі;         здатний до щоденного самовдосконалення;     здатний до розробки навчальних та  соціально-значущих програм; дослідник і наставник;           повинен займати активну громадську позицію, щоб бути справжнім  прикладом для  вихованців.

Такий вчитель  зможе досягти поставлено мети – формування успішного випускника школи. Тому необхідно забезпечити ефективність роботи методичних осередків навчального закладу, посилити  їх вплив на ріст творчого потенціалу кожного вчителя у школі,  практикувати  використання інноваційних методів підвищення професійної майстерності  педагогічних кадрів.

Шляхи формування компетентного випускника.

Випускник школи – це людина освічена, що самостійно здобуває знання.

Успішний компетентний випускник школи:

Усвідомлює:

• різноманітність життєвих цінностей (знання, свобода, співпраця, повага до іншої особи);

• особисту самоцінність

Вміє:

• здійснювати вибір;

• жити та працювати в колективі. 

Здатний:

• планувати своє життя відповідно цілям;

• приймати рішення. 

Має:

• життєвий досвід діяльності в групі, під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з комп’ютером.

Розглянемо основні напрями діяльності школи в підготовці компетентного випускника.

 Випускника слід розглядати в контексті формування ключових компетентностей як сукупності дій та вмінь.

Його необхідно НАВЧИТИ:

•  вирішувати проблеми;

•  використовувати власний досвід;

•  самостійно займатися власною освітою.

ШУКАТИ:

•  добувати інформацію;

•  уміти працювати з документами та   

   класифікувати їх;

•  консультуватися в експертів;

•  працювати з різними базами даних.

ДУМАТИ:

•  критично мислити;

•  мати власну позицію та формувати власну думку;

• оцінювати соціальні звички, пов’язані зі здоров’ям, споживанням, оточуючим середовищем;

СПІВПРАЦЮВАТИ:

•  уміти працювати в групі;

•  приймати рішення;

•  уміти домовлятися;

•  улагоджувати суперечки та конфлікти.

БРАТИСЯ ЗА ДІЛО ТА АДАПТУВАТИСЯ:

•  нести відповідальність;

•  уміти організовувати свою роботу;

•  уміти знаходити нові рішення;

•  доводити гнучкість реагування на зміни в житті;

•  бути стійким перед труднощами.

•  уміти оцінювати твори літератури та мистецтва.

Від сформованості цих умінь залежить, чи буде людина готовою до вимог життя, чи досягне тих вершин, які спроможна досягти, чи сформується як особистість.

За умов такого підходу на остаточному етапі навчання випускник школи оволодіє головними рисами: буде здатен до самовизначення та творчої самореалізації. Він на всіх рівнях, суспільно й особистісно значущих, зможе реалізувати отримані знання, вміння, навички, бо випускник:

-   на суспільно-правовому рівні: обов’язково знає й дотримується Конституції, законодавства України; має уявлення про політичну структуру держави та державної влади; свідомо користується своїми громадянськими правами й сумлінно виконує громадянські обов’язки;

-   на сімейно-побутовому рівні: має уявлення про сутність дорослої людини й сутність сім’ї; вміє об’єктивно оцінювати себе, контролювати свою поведінку; достатньо володіє певними господарсько-економічними навичками, щоб жити в постійно змінюваних економічних умовах;

-   на професійно-трудовому рівні: має уявлення про світ сучасних професій, виробничих технологій і ситуацію на ринку праці; володіє навиками професійно-трудової діяльності; уміє використовувати отримані теоретичні знання на практиці;

-   на комунікативному рівні: об’єктивно сприймає оточуючих; вміє будувати стосунки з урахуванням особливостей інших людей, активно слухати; знаходить адекватний стиль і тон спілкування; виявляє толерантне ставлення до інших представників людської цивілізації;

-   на культурно-естетичному рівні: має уявлення про культурно-дозвільні можливості оточуючого соціуму; знає раціональні засоби реалізації дозвілля, уміє його організувати; здатен цілеспрямовано обирати заняття, що відповідають особистісним інтересам;

-   на морально-духовному рівні: критично оцінює явища й процеси навколишнього життя, поведінку свою і оточуючих; володіє засобами самоповаги, самоствердження, самоусвідомлення; володіє засобами захисту себе від несправедливості.

            Особливу увагу слід звернути на те, що вся робота по формуванню компетентного випускника повинна проводитися обдумано, ґрунтовно, з урахуванням вікових особливостей учнів. Адже це дуже велика відповідальність – впливати не тільки на знання, але й на долю дітей, їхнє майбутнє.

 У зв’язку з цим необхідно:

- надати реальну допомогу учням з розвитку особистісних якостей необхідних для повноцінного життя;

- привернути увагу учнівської молоді до змін у суспільній свідомості, необхідності  "уміти  вчитися";

- постійно пропагувати принципи гуманізації, демократизації, спільної взаємодії;

- розвивати вміння та навички самоосвітньої діяльності;

- залучати учнів до проектної діяльності, складання життєвих програм та планів, їх  реалізації;

- залучати батьків та широку громадськість до виховання свідомого, успішного громадянина України.  

Риси, які мають бути сформовані  у випускників

початкової школи

Випускник початкових класів повинен:

-          на рівні, достатньому для продовження подальшої освіти, освоїти програми з предметів шкільного навчального плану (тобто опанувати літературне читання, письмо, рахунок, елементи теоретичного мислення);

-          опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя;

-          аналізувати результати порівняння, об'єднувати предмети за загальною ознакою;

-          уміти вирішувати творчі завдання на рівні комбінацій та імпровізацій, проявляючи оригінальність та уяву;

-          вільно працювати з навчальними, художніми, науково-популярними текстами, доступними для сприйняття; визначати під час читання тему й головну думку тексту;

-          володіти пошуком, перетворенням, упорядкуванням інформації; використовувати комп'ютер;

-          установлювати причини своїх помилок і труднощів, шляхи їх подолання;

-          уміти співпрацювати, домовлятися, оцінювати свій вклад і результат своєї діяльності.

Риси, які мають бути сформовані у випускників основної школи

Випускник 9 класу повинен:

-          на рівні вимог державних освітніх стандартів освоїти загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;

-          опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);

-          оволодіти основами комп'ютерної грамотності;

-          знати свої громадянські права та вміти їх реалізувати;

-           оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;

-          дотримуватися правил культури поведінки й спілкування;

-          вести здоровий спосіб життя;

-          бути готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Риси, які мають бути сформовані у випускників старшої школи

Випускник 11 класу повинен:

-          освоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;

-          освоїти зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти й успішне навчання там;

-          опанувати англійську мову на базовому рівні  вивчення;

-          опанувати основи комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);

-          уміти швидко знайти своє місце в системі соціально-економічних відносин;

-          оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;

-          знати й поважати культуру України та інших народів;

-          знати свої громадянські права та вміти їх реалізувати;

-          уміти усвідомлено й відповідально здійснювати вибір своїх дій і діяльності, контролювати та аналізувати їх;

-          володіти культурою життєвого самовизначення й самореалізації; поважати свою й чужу гідність; поважати права, свободи інших людей; дотримуватися правил культури поведінки й спілкування;

-          поважати свою працю та працю інших людей;

-          мати почуття соціальної відповідальності; вести здоровий спосіб життя; 

-          володіти навичками міжособистісного й міжнаціонального спілкування;

-          володіти способами отримання інформації.

Загальні риси та якісні характеристики учня

Моделі	Загальні риси	Якісні характеристики
Випускник початкових класів (1-4 кл.)	Працелюбний, вольовий, уважний, емоційний, інтелектуальний, дитина з розвиненою мовою, мисленням, зоровою та слуховою пам’яттю, яка вміє рефлексувати, слухати і чути, володіє почуттям самоконтролю і самостійності	Упевненість у собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, доброзичливість, комунікабельність, мотивація досягнення успіху, відповідальність, навчально-пізнавальні інтереси
Випускник основної школи (5-9 кл.)	Спостережливий, креативний, творчий, володіє почуттям психологічної захищеності, має аналітичні здібності, абстрактне мислення, регульовану пам’ять, здатний розмірковувати, має інтелектуальну активність	Особистісне самовизначення потреби в громадському вихованні, самоствердження, соціальна дорослість, моральне усвідомлення, відповідальність за свої вчинки, мотивація діяльності, пізнавальні інтереси, потреба в самопізнанні, адекватна самооцінка
Випускник старшої школи (10-11 кл.)	Інтелектуально зрілий, самостійний у прийнятті рішень і виборі дій, теоретично усвідомлює свою мету, володіє своїми пізнавальними процесами, уміє рефлексувати, аргументувати і доводити свої судження, має критичне мислення, творчо активний, комунікабельний	Здатний усвідомити свою індивідуальність, неповторність, соціально зрілий, професійно-зорієнтований, критично ставиться до себе і своїх вчинків, відчуває потребу у пошуку сенсу життя, має соціальні та моральні переконання, світогляд, морально зрілий і готовий до самовизначення, здатний до саморозвитку та  реалізації свого життєвого призначення  через власний вибір

Виходячи із соціального замовлення, потреб учнів, батьків, можна прогнозувати  саме таку модель випускника школи. Тому зусилля школи, як суб’єкту, що надає  освітню послугу, споживачів освітніх послуг (батьків, громади, держави) повинні бути спрямованні на учнів, користувачів освітніх послуг. Лише завдяки спільним зусиллям усіх вдасться досягти поставленої мети, а саме сформувати компетентного успішного випускника школи.

VI. Медичне забезпечення

Неперервний медичний контроль, психолого-педагогічні спосте­реження за станом здоров'я, психічного та фізичного розвитку учнів, учителів.

Розподіл дітей за результатами медичного обстеження на групи для занять із фізичної культури.

Санітарно-гігієнічне виховання, просвітницька робота з учнями, батьками, учителями щодо здорового способу життя, попередження захворювань школярів та професійних захворювань педагогів.

VII. Організація та фахова підтримка

 Для якісної роботи школи планується  комплекс заходів, який складається з відповідних управлінських дій, системного обслуговування локальної мережі у закладі, супроводження діючих програм, навчання керівних кадрів і педагогічних працівників способам і методам використання комп’ютерної техніки та комунікаційних технологій в процесі управління і навчально-виховному процесі тощо.

Для  досягнення мети необхідно:

-       накопичення  програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;

-       накопичення інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють вивченню іноземних мов;

-       проведення серії курсів та семінарів–практикумів для всіх категорій учасників навчально-виховного процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей;

-       розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо  розвитку освіти в школі, тощо);

 -  формування баз даних учнів;

 -   створення бази даних бібліотечного фонду школи;

 -   залучення учасників навчально-виховного процесу до участі в Інтернет – конференціях;

 -   залучення учасників навчально-виховного процесу до участі у міжрегіональних та міжнародних інтернет-проектах.

VIIІ. Матеріально-технічне забезпечення

Організаційно-методичною умовою діяльності навчального закладу є наявність комп’ютерного оснащення із відповідною периферією, мережі Internet із швидкісним доступом для всіх учасників навчально-виховного процесу  та сучасного програмного забезпечення.

      Іншими складовими матеріально-технічної бази мають бути:

-   прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва закладу освіти та різних напрямів навчально-виховного процесу;

-   бази даних з напрямів, що апробуються та досліджуються;

-   шкільна мережа; 

-   приміщення для роботи інформаційно-бібліотечного центру;

-   оснащення навчальних кабінетів засобами ІКТ.

ІX. Фінансове забезпечення

Гарантоване нормативне фінансове забезпечення за рахунок дер­жавного й місцевого бюджетів.

Додатковими джерелами фінансового забезпечення можуть бути: добровільні внески державних і приватних підприємств, фірм, акціо­нерних компаній, громадських організацій, вітчизняних та зарубіжних благодійних фондів, фізичних осіб; кошти благодійних внесків членів батьківських комітетів.

X.  Управління школою

Управління школою здійснюється її засновником в межах повноважень, визначених Конституцією Украї­ни, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, статутом закладу.

Безпосереднє керівництво здійснюється директором.

Управління педагогічним і навчально-виховним процесом у закладі базується на принципах творчого підходу, ініціативи і співпраці всіх суб'єктів управлінської системи, плановості, демократизації, гуманіза­ції, наукової організації праці, психологічного забезпечення.

Застосовуються нові управлінські технології, які базуються на за­конах менеджменту.

У закладі діють органи громадського самовря­дування: загальні збори (конференція), батьківський комітет, учнівське самоврядування.

Основними функціями управління закладом є:

•  інформаційно-аналітична;

•  мотиваційно-цільова;

•  планово-прогностична;

•  організаційно-виконавча;

•  контрольно-діагностична;

•  регуляційно-корекційна.

XI. Міжнародні зв'язки

Міжнародна співпраця має на меті вивчення сучасних зарубіжних технологій освіти, широку участь педпрацівників та учнів у міжнарод­них заходах (конференціях, семінарах, конкурсах тощо), прямі зв'язки школи із зарубіжними колегами.

Міжнародні зв'язки мають розвиватися шляхам:

•  обміну педагогічними працівниками та учнями;

•  створення спільних центрів;

•  укладення угод про співпрацю;

• обміну науковою інформацією, науковою та навчально-методич­ною літературою, пресою;

•  проведення спільних конференцій, семінарів;

•  проведення спільних наукових досліджень;

•  підготовки і перепідготовки педагогічних працівників;

•  створення міжнародних клубів.